Інтелектуалу на замітку

P.S. Окремо, на жаль, доводиться відзначити, що попри цікаві тексти, видання «Ніки-Центр» слабують на вбогий дизайн та низьку видавничу культуру. Зокрема маю на увазі книжки Де Сото та Ле Руа Ладюрі (інших ще не тримав у руках). Також сподіваюсь, що якість перекладу не розчарує. Більш розгорнуті рецензії опублікую мірою прочитання.

 

 

Ален Бадью – дивовижна постать сучасної філософії. Видатний філософ, нетривіальний математик, талановитий письменник і драматург, гострий памфлетист, радикальний політичний активіст, тонкий знавець мистецтва та психоаналізу. У книзі зібрані тексти одного надзвичайного періоду, що припадає на кінець 60-х років ХХ століття, коли Бадью починає свій інтелектуальний шлях. Контексти, що наддетермінують появу такої неоднорідної творчості й характеризують початок філософського шляху, – це специфічно французька «філософія концепту», французька традиція епістемологічної думки, інтелектуальний рух, що дістав назву «структуралізм», альтюсерівський марксизм, лаканівський психоаналіз. Але в першу чергу – математична логіка, що становить основу дослідження «Концепту моделі». Виходячи з того, що сучасна французька філософія пронизана двома тенденціями, які часто конфліктували між собою в історії, – філософією життя та філософією концепту, А. Бадью розглядає вихід за межі філософії як визначальний жест для перезаснування самої філософії. Для викладачів і студентів, науковців гуманітарних дисциплін, математиків, логіків, усіх, хто цікавиться проблемами філософії науки.

 

 

Ім’я автора книги «Структура інстинктів і суспільство» (в виданні англійською - "Ерос і цивілізація") Герберта Маркузе стало відомим далеко за межами кола людей, так чи так причетних до філософських інтересів. Пропонована книга має підзаголовок: «Філософське дослідження вчення Фройда». Отже, саме автора теорії позасвідомого Маркузе бере собі в союзники у пошуках методологічної опори для критичного розгляду сучасного стану цивілізації, «діагностики загального розладу». Може, тому, що на рівні свідомості сучасний стан суспільства, сучасна політична і, більше того, духовна ситуація не дає жодних підстав для обґрунтування ідей революційного перетворення суспільства? Людина як така повністю втратила здатність опиратися тиску суспільству, ба більше, здатність на свідомому рівні відчувати цей тиск. Отож, джерела невдоволення дійсністю доводиться шукати на рівні підсвідомого. На відміну від Фройда Маркузе вважає, що конфлікт між інстинктами та цивілізацією не є абсолютним: репресивність не є сутністю цивілізації як такої, а лише властива «специфічно історичній організації людського існування». Маркузе намагається внести історичний та суспільний вимір до поза-історичної побудови. Автор доповнює фройдівські поняття. Ототожнюючи пригнічення інстинктів із суспільним пригніченням, що є принаймні історично мінливим феноменом, він також стверджує історичність репресивного характеру принципу реальності. Для широкого кола читачів, яких цікавлять сучасні проблеми філософії, соціології, історії.

 

 

Смілива наукова розвідка випускника Гарварду й Кембриджа та нинішнього викладача Каліфорнійського університету, американського еволюційного біолога Джареда Даймонда «Зброя, мікроби і харч» – це світовий науковий бестселер, який уже розійшовся багатомільйонними накладами й продовжує долати нові рубежі. Головна ідея книги – до-слідити дрібномасштабні або зниклі суспільства, зрозуміти механізми їхнього розвитку, зокрема дію географічних, культурних, екологічних і технологічних чинників. Даймонд розкриває первинні історичні при-чини нерівностей сучасного світу, які, на його думку, криються в гли-бинах доісторичного минулого людства. На основі масштабних міжкон-тинентальних порівнянь і залучення широкого спектра останніх досяг-нень історії, біології, лінгвістики, археології, епідеміології, біогеографії, палеонтології та екології автор намагається пояснити «найзагальнішу схему історії», давши відповідь на наскрізне питання книги: чому суспі-льства одних частин світу розвинули раніше харчове виробництво, тех-нології, письмо та смертоносних мікробів і завдяки цим перевагам за-воювали народи інших частин? Розрахована на професійних істориків та інших дослідників сус-пільств, а також на широке коло читачів, зацікавлених зрозуміти пере-біг історії загалом.

 

 

Капіталізм у розвиткових і пострадянських країнах зазнав краху. Він несправедливий, недоступний для широких мас і перетворився на привілей своєкорисного клану підприємців і чиновників, – стверджує знаменитий перуанський економіст і громадський діяч Ернандо де Сото. Якщо люди в перехідних країнах – не убогі жебраки, не сліпі в’язні архаїчних культур, що ж заважає їм отримати від капіталізму те саме багатство, що й на Заході? Чому капіталізм процвітає лише на Заході, ніби відділений скляною стіною? Відповідь – дискримінаційна система майнових прав і нездатність продукувати капітал. Капітал – це кров капіталістичної системи, наріжний камінь прогресу і єдина річ, яку бідні країни не можуть випродукувати для себе, хоч би як їхнє населення залучалося до діяльності, притаманної капіталістичній економіці. Інтелектуальна свіжість і гостра полемічна аргументація принесли цій книжці, яка перекладена на три десятки мов, світову славу. Видання розраховане на широкого читача, а також економістів, соціологів, істориків та юристів.

 

 

Ідея людської історії зазвичай була похідною від історії природи – усі спроби раціоналізації образу часу надихалися і відштовхувалися від природних процесів і циклів. У творі видатного історика Е. Ле Руа Ладюрі історія клімату постає перед нами, по-перше, у світлі нинішньої кризи глобального потепління і, по-друге, звичайно, як історія минулого, яке треба дослідити. Віднині неможливо розділити світ на окремі сфери «цивілізації» та «природи». Змінилася загальна наукова парадигма, позаяк змінився всесвіт. Світ «техніки» та світ «екології» злилися в одне складне ціле. Проте сьогодні платонівський «космос» – всесвітній баланс між головними елементами світобудови – фундаментально порушений. Виклики сучасності потребують нових підходів, нових досліджень, нових кутів зору. Ця книга – спроба долання меж – між дисциплінами, поколіннями... Книга розрахована на істориків, культурологів, фахівців з інтелектуальної історії, географів, кліматологів, студентів-гуманітаріїв та природничників, а також всіх, хто цікавиться проблемами людської історії та довкілля.