Помаранчевий розпач перший жижекіанський урок
Місто і місце спроба критики однієї загалом непоганої книжки
Завершення епохи Кілька тез про українську літературу
Samvydav.net безмежжя та межі постмодернізму
![]()
Хоча досі ще ніхто не зміг довести, що національний характер існує, але в його існування ми всі чомусь віримо.
То ж можна спробувати описати й українську ідентичність. Я би розділив якості українця на дві групи: глибинні національні риси і речі, від яких будь-який нормальний українець може з легкістю відмовитися заради досягнення індивідуального щастя.
До останніх відноситься патріотизм, любов до мови і національної культури, свобода. Від чого українець, напевно, ніколи не відмовиться – це переконаний індивідуалізм, консервативний погляд на життя, щирий анархізм і недовіра до влади, вміння досягати мети (якщо треба, за рахунок нестямної працездатності), хитрість і здатність пристосуватися до будь-яких умов і груп, де, якщо треба, будь-який нормальний українець втратить будь-яку національну ідентичність.
Дружні проекти: Блогдозер | Двокрапка | Interdom | Remote Control Software
Провід, 2009 - 2010.

Коментарі
11 January 2010
8 тижнів 3 дні
16 January 2010
2 тижня 5 днів
А чого ми так чіпляємося за національни риси, а може варто подивитися трохи веред, вгору і вшир і розвернутися на 360 взагалі. Світ змінюється, умови змінюються, а ми, як частка цього світу, "повинні відстоювати національні питання", забуваючи про більш нагальні потреби... Націоналізм, як і всіляки "ізми" породжують ще більші "ізми". Час об'єднуватися за інтересами і вподобаннями, глобально!