Я пишу цю статтю зі Скоп’є, що в Північній Македонії, де провів останній тиждень, викладаючи один із курсів нашої Академії лідерства заради розвитку. Немає жодної різниці, звідки стежити за війною в Україні: тут я маю доступ до всієї інформації, відмінність полягає лише в тому, що зараз я у сусідньому часовому поясі, й у тому, що на Балканах Путіна підтримує більше людей, ніж деінде у Європі. Значною мірою він завдячує це Сербії та тому, що в Сербії транслюється Sputnik [перекл. — рос. міжнародне ЗМІ, що входить до структури пропагандистської агенції новин Russia Today].
Дозволю собі встромити носа й поділитися моїми прогнозами:
1. Росія взяла курс на відверту поразку в Україні. Росіяни некомпетентно поставилися до планування війни, спершись на хибне припущення, що українці схвально ставляться до Росії, та що українська армія миттю розвалиться, щойно почнеться вторгнення. Є докази, що росіяни везли із собою уніформу для переможного параду у Києві, замість того, щоб прихопити додаткові боєприпаси та пайки. Наразі Путін залучив до цієї операції більшу частину своєї армії, тож у нього не лишилося значних резервів, які він міг би кинути в бій. Російські солдати застрягли на підступах до різних українських міст, де вони зіштовхнулися із серйозними перебоями у постачанні та регулярними атаками українців.
2. Швидше за все, ми не станемо свідками війни на виснаження: провал російської армії стане раптовим та катастрофічним. У якийсь момент на полі бою російська армія лишиться без постачання і шляхів для відходу, через що в них розвіється бойовий дух. Так буде принаймні на півночі; на півдні справи у росіян ідуть краще, але якщо на півночі станеться провал, то їм буде складно утримувати свої досягнення на південному напрямку.
3. Ця війна не матиме дипломатичного вирішення, аж до моменту поразки. Наразі не існує прийнятного компромісу, який би влаштував і РФ, і Україну, зважаючи на втрати, які вони вже понесли.
4. Рада Безпеки ООН знову підтвердила, що вона ні на що не впливає. Єдина користь була від голосування на Генасамблеї ООН — воно допомогло чітко визначити, хто у цьому світі поганець, а хто вертиться як вуж на сковороді.
5. Рішення адміністрації Байдена не закривати небо та не допомагати із передачею польських МіГів були правильними; американцям вдалося зберегти холодний розум за дуже емоційних обставин. Буде значно краще, якщо українці переможуть Путіна самотужки, щоб Москва не могла виправдовуватися тим, що їм допомогло НАТО, до того ж завдяки такому підходу вдалося уникнути можливої подальшої ескалації. Власне, польські МіГи не змогли б істотно підсилити українців. Значно важливіше зараз не переривати поставки джавелінів, стінгерів, ТВ2 [перекл. — модифікація БПЛА «Байрактар»], медикаментів, комунікаційного обладнання, а також ділитися розвідданими. Припускаю, що українські збройні сили вже зараз працюють з урахуванням даних розвідки НАТО за межами України.
6. Поза сумнівом, ціна, яку платить Україна, — величезна. Однак найбільшої шкоди завдають ракети та артилерія, і їм не зможуть суттєво завадити ані МіГи, ані закрите небо. Єдине, що припинить цю бійню — це поразка російської армії на землі.
7. Путін не переживе військову поразку. Його підтримують з огляду на його імідж сильного лідера. Щойно всі побачать його некомпетентність й він утратить свою здатність до примусу, Путін уже нічого не зможе вдіяти.
8. Вторгнення вже завдало сильного удару по популістам в усьому світі, які симпатизували Путіну напередодні нападу. До цього списку входять Маттео Сальвіні, Жаїр Балсонару, Ерік Земмур [перекл. — кадидат у президенти Франції], Марін Ле Пен, Віктор Орбан і, звісно, Дональд Трамп. Політика часів війни вивела на поверхню їхні авторитарні схильності.
9. Війна уже стала гарним уроком для Китаю. Схоже, що Китай, як і Росія, за останні десять років збудував те, що на перший погляд видається високотехнологічними збройними силами, проте вони не мають бойового досвіду. Повітряні сили Народно-визвольної армії Китаю можуть так само жалюгідно проявити себе у бою, як і Повітряні сили РФ, адже китайці досі не проводили складних повітряних операцій. Лишається сподіватися, що розмірковуючи над наступними кроками проти Тайваню, китайські лідери не будуватимуть марних ілюзій відносно власних можливостей, як це зробила Росія.
10. Сподіваюся, що й Тайвань візьме приклад з українців: прокинеться, усвідомить необхідність підготовки до боротьби та відновить призов. Не варто здаватися завчасно.
11. Турецькі дрони стануть бестселерами.
12. Російська поразка відкриє шлях до «нового народження свободи» та розвіє нашу тугу щодо занепаду глобальної демократії. Дух 1989 року житиме завдяки гурту сміливих українців.
Переклав Антон Шигімага
Підтримайте Збройні сили України! Разом до перемоги!
