Ми виїхали вночі. Мали виїхати десь після обіду, тоді зранку, але в останній момент все змінилося. В мене вже не було ні бажання, ні часу розпитувати. …
Ранок видався на дивно погожим, навіть як на таку пізню весняну пору. Високо вгорі простягнувся купол невагомого світло-блакитного, аж ніби прозорого н…
Лотерея
Ранок двадцять сьомого червня був ясним і сонячним, зі свіжим теплом справжнього літнього дня; квіти рясно цвіли, трава була яскраво-зелена. С…
Міжштатна автомагістарль номер десять, рухаємося на захід. Наразі ми в Ель-Пасо. Тренер Дюпрен говорить, що зможе кермувати до ранку. Попереду гладкий …
Прикордонник був самотньою людиною одноманітності. Ця прикордонна станція, ця митниця, ця обмотана колючим дротом огорожа, цей шлагбаум із жорсткою стр…
Свою «Нестерпну легкість буття» Кундера починає з медитації про ідею вічного повернення Ніцше. Світ, кожна мить якого повторювалася б до безкінечності,…
РОЗДІЛ 1
Церковні дзвони у залидарських нетрях видзвонюють сумовиту «Кетлін»[1], яку підхоплює і відносить вітер, коли я прокидаюся з важкою головою у…